оттачивать

отточить

1) (нож, саблю и т. п.) вигострювати, гострити, вигострити, виточувати, виточити, відгострювати, відгострити (ножа, шаблю), (о мног.) повигострювати, погострити, повиточувати, (на точиле) на[ви]точувати, наточити, виточити що; (косу) заправляти, заправити, (о мног.) позаправляти;

2) (на токарском станке) виточувати, виточити. Отточенный -

1) наточений, (на)гострений, вигострений, виточений, відгострений. -ный как для бритья - голінний. [Голінний ніж];

2) виточений.

* * *

несов.; сов. - отточ`ить

відто́чувати, відточи́ти; (острить) виго́стрювати, ви́гострити, відго́стрювати, відгостри́ти, (карандаш) [го́стро] застру́гувати, [го́стро] заструга́ти